Представники ключових груп в силу ризикованих сексуальних практик та способу життя мають більший ризик інфікування ВІЛ. Ймовірність інфікування залежить від типу контакту або ризикованої поведінки.
Для порівняння: при використанні спільного ін’єкційного обладнання ризик зараження ВІЛ становить 0,6 %, а при статевому контакті, для пасивного партнера, як що практикується анальний секс, він становить 1,4%.
Коли ризикована поведінка повторюється, то ймовірність інфікуватися ВІЛ стрімко збільшується. Наприклад, при вживанні наркотичних речовин короткочасної дії ін’єкційним шляхом, виникає необхідність частіше повторювати введення або вживання легких наркотиків призводить до ризикованих статевих практик, що збільшує вірогідність інфікуватися ВІЛ.
Які методи профілактики рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я для запобігання інфікування та передачі ВІЛ для людей, що практикують ризиковану поведінку:
1. Тестування на ВІЛ. Чим раніше людина дізнається про свій ВІЛ-статус, тим більше переваг буде у неї зберегти своє здоров’я, захистити від інфікування партнера, або прийняти рішення про зменшення ризикової поведінки. При тестуванні потрібно пам’ятати про серонегативне вікно. Десь приблизно протягом 25 днів після інфікування тестування може дати хибно негативний результат. Тому тестуватись на ВІЛ для представників ключових груп треба частіше.
2. Доступ до стерильних матеріалів при виготовленні або використанні наркотичних речовин. У країні працюють програми по зменшенню шкоди від вживання наркотичних речовин, програми по обміну шприців та інші. Станьте клієнтом такої програми та користуйтеся можливостями знизити ризик інфікування ВІЛ.
3. Участь у метадоновій програмі з метою відмови від споживання наркотичних речовин ін’єкційним шляхом, а можливо і відмови від нього шляхом поступового зниження дози метадону.
4. Використання латексних презервативів - це надійний захист від інфікування ВІЛ, інфекцій, що передаються статевим шляхом і небажаної вагітності.
5. Використання лубрикантів для захисту шкіри та слизових оболонок від травматизації, бо ушкодження знижують бар’єрний захист тканин і сприяють проникненню вірусу в організм людини.
6. Зменшення кількості статевих партнерів та інформування ( по можливості) про їх ВІЛ - статус перед статевим контактом.
7. Ефективна стратегія - це лікування ВІЛ. Численні дослідження довели, що ВІЛ-інфікована людина, яка постійно приймає ліки (антиретровірусну терапію) та має невизначуваний рівень вірусного навантаження не може інфікувати партнера при незахищених статевих контактах.
8. Прийом препаратів доконтактної профілактики (ДКП). Режим прийому різний, при вживанні наркотичних речовин має бути постійний. Для чоловіків, які мають секс з чоловіками, можуть буди переривчаті курси профілактики за потребою. Зниження рівня ВІЛ – інфікування при прийомі препаратів значне, навіть при низької прихильності до лікування.
9. Прийом препаратів постконтактної профілактики ВІЛ (ПКП) протягом 28 днів після ризикового контакту. Почати ДКП потрібно якомога скоріше, протягом 72 годин після контакту.
Більш детально ознайомитись з профілактичними заходами в кожному конкретному випадку Ви можете підчас онлайн консультації з лікарями інфекціоністами нашого сайту.
Записатися на безкоштовну онлайн консультацію до лікаря -інфекціоніста потралу Help24