Комплексна травма виникає, коли людина неодноразово піддається впливу травматичних подій, що призводить до значних і довготривалих наслідків. На відміну від посттравматичного стресового розладу (ПТСР), який зазвичай виникає внаслідок одного травматичного інциденту, комплексна травма включає в себе кілька. Часто її називають комплексним посттравматичним стресовим розладом (К-ПТСР), і вона становить значну проблему для ЛГБТІК+ спільноти, яка частіше зазнає комплексних травм через такі фактори, як дискримінація, знущання, жорстоке поводження та соціальна ізоляція. У цій статті ми розглянемо, чому ЛГБТІК+ люди більш схильні до комплексної травми, її вплив на них та потенційні стратегії підтримки.
Комплексна травма може розвинутися через вплив ситуацій або досвіду, яких, на думку людини, вона не може уникнути. Вона більш поширена серед дітей, ніж серед дорослих, але може виникнути в будь-якому віці. Для ЛГБТІК+ людей досвід пригнічення, дискримінації та знущань є поширеними факторами, що сприяють розвитку травми. Значну роль відіграють також дитяча бездоглядність, а також фізичне, емоційне та сексуальне насильство.
Медичні працівники підкреслюють, що насильницькі напади в чотири рази частіше стають причиною травм серед ЛГБТІК+ людей. Серед інших поширених причин - сексуальні напади, зґвалтування та сексуальне насильство над дітьми. Відзначається, що понад 40% ЛГБТІК+ осіб відповідають діагностичним критеріям ПТСР у певний момент свого життя. Однак, менш явні травматичні стресори також можуть накопичуватися й підпадають під визначення комплексної травми. За словами медичних працівників, хоча для встановлення діагнозу ПТСР необхідна наявність серйозних травм, низка дрібніших, але постійних стресів часто призводить до комплексної травми у представників ЛГБТІК+ спільноти.
Комплексна травма у ЛГБТІК+ людей може перетинатися з іншими формами травми. Наприклад, переживання комплексної травми від расизму й від гомофобії чи трансфобії. Ця перехресність часто проявляється як культурне насильство, особливо поширене, коли воно походить із сім'ї. Таке сімейне неприйняття підвищує ризик безпритульності, самоушкодження, самогубства та різних проблем психічного здоров'я серед ЛГБТІК+ осіб.
Дослідження 2017 року показує, що близько 3% населення в цілому переживає комплексну травму. Однак молодь ЛГБТІК+ непропорційно піддається впливу несприятливого дитячого досвіду та потенційно травматичних подій, що підвищує ризик виникнення проблем з психічним та фізичним здоров'ям. ЛГБТІК+ люди стикаються з широким спектром потенційно травматичного досвіду - від мікроагресії та булінгу до дискримінації, насильства з боку інтимного партнера, а також гомофобії, біфобії та трансфобії. Законодавство та політика, спрямовані проти ЛГБТІК+ , такі як обмеження навчальних програм, ще більше загострюють ці проблеми.
Травми, пережиті ЛГБТІК+ людьми, можуть бути дзеркальним відображенням травм їхніх цисгендерних та гетеросексуальних однолітків. Однак відсутність підтримки сім'ї та суспільства часто призводить до більшої ізоляції та самотності. Медичні працівники підкреслюють важливість вивчення домашнього життя, щоб оцінити наявність або відсутність спокою і відпочинку.
Комплексна травма може проявлятися як труднощі у формуванні та підтримці стосунків, проблеми з емоційною регуляцією, а також почуття нікчемності, сорому та провини.
Доступ до лікування комплексної травми може бути складним для ЛГБТІК+ людей через фінансові обмеження та можливість зіткнутися зі стигмою та дискримінацією. Експерти підкреслюють важливість травмоорієнтованої допомоги, пропонуючи лікарям ставитися до кожного так, ніби він має травму в анамнезі, але застерігають від занадто швидкого заглиблення в травму. Побудова довіри має вирішальне значення, а створення безпечного, неупередженого середовища - першорядне.
Експерти також наголошують на важливості подолання внутрішнього осуду та сорому. Їхній підхід фокусується на забезпеченні безпечного простору для ЛГБТІК+ пацієнтів для обговорення питань, пов'язаних з ідентичністю, та їхнього впливу на травму і симптоми.
Експерти зазначають, що поведінкові проблеми часто є наслідком невирішеної травми, і рекомендують допитливий, емпатичний підхід до розуміння стратегій подолання труднощів.
Для ЛГБТІК+ людей з комплексною травмою доступні різні методи лікування, включаючи психотерапію, когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), діалектичну поведінкову терапію (ДПТ), експозиційну терапію та десенсибілізацію. Хоча ці методи лікування також ефективні для лікування ПТСР, люди з комплексною травмою можуть потребувати більш інтенсивної, довготривалої допомоги. Корисною може бути підтримка при супутніх станах, таких як тривога, депресія та дисоціація. Практики самодопомоги, такі як дотримання режиму дня, медитація, ведення щоденників і спілкування з друзями та коханими, можуть допомогти в процесі одужання.
Для ЛГБТІК+ людей, які постраждали від складної травми, доступ до безпечного простору та організацій, що надають підтримку, є безцінним. Жити з комплексною травмою складно, але існує безліч ресурсів для підтримки. Пам`ятайте: незалежно від того, чи ви переживаєте складну травму, чи підтримуєте когось, хто її переживає, головне - вислухати і нагадати, що вони не самотні. А отримати кваліфіковану допомогу та знайти «свого» психолога чи психіатра ви можете завжди, записавшись на консультацію до спеціаліста на Help24 TeleHealth. Послуги є безкоштовними, а конфіденційність гарантовано. Help24 TeleHealth – ми поруч, де б ви не знаходились!