Чи існує вихід із замісної підтримувальної терапії (ЗПТ)?
Замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) часто стає предметом міфів і хибних уявлень. Одне з найпоширеніших — що це нібито «заміна однієї залежності на іншу». Насправді ЗПТ є медично визнаною терапією, що допомагає людям із опіоїдною залежністю стабілізувати стан, знизити ризики, пов’язані з нелегальним обігом речовин, та повернути контроль над своїм життям.
Це не тимчасовий експеримент і не «короткий етап». Це лікування хронічного захворювання, яке, подібно до терапії діабету чи гіпертонії, спрямоване на довготривалу стабільність, а не на швидкий результат.
Тривалість ЗПТ: чому не існує універсального терміну
Існує уявлення, що замісна терапія має обмежені рамки або стандартизований термін проходження. Насправді жодні міжнародні чи національні протоколи не встановлюють жорстких часових обмежень. Тривалість лікування є індивідуальною та залежить від комплексу факторів, серед яких:
• фізичний та психічний стан людини
• рівень стабільності в житті — житло, робота, соціальні умови
• психологічна готовність до змін
• наявність підтримки з боку сім’ї, партнерів або спільноти
• безпека оточення та відсутність ризиків рецидиву
Для одних пацієнтів терапія може тривати кілька років. Для інших — стати довічною. І це не є ознакою слабкості чи «затягнутості лікування». Це адаптований під потреби людини шлях, який дає найкращий прогноз для здоров’я та якості життя.
Основна мета ЗПТ — не «зійти з програми», а жити стабільно, безпечне й контрольовано.
Чи можна завершити ЗПТ?
Так, можливість завершення замісної терапії існує. Проте вона потребує медичного супроводу та поступового зниження дози. Різке припинення прийому може спричинити тяжку абстиненцію, рецидив вживання або небезпечні фізичні та психологічні наслідки.
Вихід із програми можливий за умов:
• стійкої ремісії
• відсутності повернення до вживання протягом тривалого часу
• наявності стабільного соціального та емоційного середовища
• підтримки родини або спільноти
• готовності до поступового, контрольованого зниження дози під наглядом лікаря
Важливо пам’ятати: рішення про завершення ЗПТ приймається не емоційно й не під тиском оточення, а спільно з медичним фахівцем, який оцінює ризики та готовність організму.
ЗПТ — лікування хронічного захворювання
Опіоїдна залежність є хронічним рецидивуючим розладом. Це означає, що як і при інших хронічних станах, інколи терапія може бути довічною. Це не робить людину «хворою назавжди» — це означає, що є медичний інструмент, який допомагає їй жити повноцінно й безпечно.
Підхід «завершити будь-якою ціною» часто продиктований стигмою, а не реальними потребами людини. Куди важливішим є питання: чи дозволяє терапія жити стабільно, працювати, будувати стосунки, уникати ризиків і зберігати своє здоров’я? Якщо відповідь «так», то ЗПТ виконує свою функцію.
Індивідуальний шлях до безпеки
Не існує «правильного» терміну лікування, є лише індивідуальна траєкторія, яка є безпечною в конкретних життєвих обставинах. Хтось почувається впевнено й стабільно на довготривалій терапії. Хтось за певний час може поступово знизити дозу й вийти з програми. Обидва варіанти — правильні, якщо вони підтримують здоров’я та якість життя.
Якщо ви розмірковуєте про можливість завершення ЗПТ, важливо обговорити це з лікарем або психологом, щоб оцінити ризики, готовність і доступні ресурси підтримки.
Якщо вам потрібна консультація спеціаліста, отримання психічної допомоги або мотивація для подальших кроків у відрахуванні та профілактиці — радимо обов’язково звернутись до зручного способу та записатись на консультацію на Help24 TeleHealth.
Читайте також: